|
Частина Високих Татр – район озера Зелене та долина річки Біла Вода – входили до території Кежмарку ще з 1269 р. Серед перших “відвідувачів” Татр, які колись називали Сніжними горами, були травники, золотошукачі, контрабандисти, пастухи, мисливці та студенти. Їм присвячені вітрини з лівого боку експозиції.
 |
 |
 |
|
Першою відомою жінкою, яка відвідала Високі Татри, була дружина власника місцевого замку — Беата Ласкі. У 1565 році вона здійснила похід до Зеленого озера. Однак цю подорож Беата здійснила без чоловіка, а разом з місцевими жителями. Альберт Ласкі трактував це як «моральний проступок» та використав як причину позбутися дружини. Ще за деякий час до походу він переконав Беату передати йому все її майно, тож після інциденту вирішив стати одноосібним його власником. Цілих 11 років він тримав дружину в замку в ізоляції та злиднях, як у в'язниці. Однак його планам так і не вдалося реалізуватися — Альберт втратив замок через борги. Наступний власник замку Ян Руебер отримав не лише замок, а й психічно хвору та збіднілу Беату. У 1575 році він відправив її до Кошице, де через кілька місяців вона померла. Після смерті її тіло перевезли в Кежмарок, де з великими почестями поховали в «замковому костелі».
На виставці ви знайдете імітацію жіночого одягу Беати Ласкі. Домінантним елементом в кімнаті є мальована картина Високих Татр проф. Е. Шольца 1938 р. На ній зображено підйоми на деякі з вершин, фауна, флора, костюми, тогочасні назви місцевостей, важливі особистості, пов'язані з історією Високих Татр і Альберт Ласкі з дружиною в кареті.
Також в приміщенні розміщена об’ємна пластикова карта Татр, а у правому задньому кутку є спеціальні вітрини присвячені туристичним походам, альпінізму і лижам.
