Ранньобарокова замкова каплиця була створена у 1657-1658 рр. шляхом перебудови первісної готико-ренесансної житлової частини приміщення. Побудована Стефаном II Текелі для своєї дружини Марії Гіулаффи. З правого боку видно вікно, через яке Марія могла дивитися в каплицю з кімнати. Також вона мала прямий вхід на хори, де колись знаходився орган. Марія померла у віці 22 роки, незабаром після завершення будівництва каплиці в 1659 р. Наступного року її поховали в крипті замкового храму. В середині XVIII ст століття імператорські солдати увірвалися в каплицю, розбили олов'яну скриню з останками померлої і викинули їх на подвір'я. Храм була осквернено, тому він більше не використовується для церковних потреб.
Каплиця однонавна, прикрашена багатою ліпниною роботи невідомих італійських майстрів. На фресках зображені сюжети зі Старого та Нового Заповіту.
Основний дерев’яний інтер’єр складається із вівтаря з центральним образом Розп'яття. Над ним розміщений герб родини Текелі, вище — зображення Воскресіння та герб Марії Гіулаффи.
У верхній частині вівтаря намальована сцена Вознесіння. З обох боків вівтаря стоять скульптури чотирьох угорських королів: праворуч — св. Стефан і св. Ладислав; ліворуч — св. Імре та невідомий король (можливо Зігмунд). Вівтар прикрашений 25 різьбленими фігурами роботи невідомого скульптора. Вівтар і амвон зроблені з деревини липи.
З лівого боку каплиці висить різьблений образ на згадку про Адольфа Вільдбурга, — кежмарського кавалерійського лейтенанта, який загинув під час австро-прусської війни в 1866 році. Образ на замовлення батька Адольфа зробив місцевий майстер художнього різьблення по дереву Густав Адольф Вайс.