|
Раніше в будинках міщан була універсальна кімната, в якій готували, їли і спали. Лише наприкінці XVII століття в багатших міщанських домогосподарствах почали розділяти кімнати за призначенням, наприклад, кухню, їдальню, салон, спальню, комору, кімнати для гостей тощо. У бідніших родинах життя зосереджувалося в одній кімнаті – кухні. Заможніші класи підтримували в їдальні вищу культуру споживання їжі та сервірування, що й показано на цій виставці. Меблі їдальні складалися зі столу з відкидною стільницею, лав, стільців, буфетів, полиць і столиків.
У кімнаті збереглася пізньоренесансна балкова стеля 1698 р. Праворуч в буфеті епохи неоренесансу (близько 1880 р.) латунний кухонний посуд ХІХ ст. (самовар, виготовлений в російському місті Тула, підігрівачі напоїв, кавомолки, ступки).
Поруч під захисним склом виставлені різні предмети столової культури – сільнички, пробки, так звані лотові ваги (лот - давня одиниця міри), кухлі для підігріву напоїв, млинок для спецій, столові прибори.
На сервантах другої половини ХІХ століття в глибині кімнати виставлено олов’яний та мідний посуд ХVІІ-ХVІІІ століть, яким користувалися заможні домогосподарства. Прості люди використовували глиняні чи дерев'яні тарілки. У ті часи лише найбагатші могли дозволити собі порцеляну, оскільки її привозили з Китаю. Дорога в той час була довгою і дуже небезпечною, тому кораблі з дорогоцінним вантажем часто тонули. Тому порцеляновий посуд був дорожчим за срібний або навіть золотий.
У вітрині кінця ХІХ століття, розташованій в кінці кімнати, за столом, стоїть набір англійського керамічного посуду того ж століття — чайно-кавовий сервіз, який походить із маєтку доктора Войтеха Александера (1857, Кежмарк - 1916, Будапешт), піонера радіології в Угорщині.
На столі виставлена частина обіднього набору виробництва Чехії, отриманого в подарунок на весілля. Кожна одиниця посуду прикрашена гербами родини Бадані (голуб з гілкою) та родини Сзірмай (рак із п’ятикутною баронською короною). Над столом — модерна люстра початку ХХ століття.
Піч в стилі пізнього ампіру (близько 1820 р.) походить з католицької парафії Кежмарку та побудована в стилі античної гробниці. Спереду вона прикрашена фігурним орнаментом Амура і Психеї, з боків — фігурами, що символізують вітри з чотирьох сторін світу. У вітрині на стіні представлені вироби з емалі першої половини ХХ століття, виготовлені в Попраді – Матейовце.
