|
Будинок за адресою Головна площа, 55 – унікальна пам’ятка середньовічної архітектури в Кежмарку. Він являє собою т. зв мазгауз - тип міщанського будинку, в якому з вулиці потрапляють прямо у великий зал, що зазвичай використовували як магазин, для виробництва чи з іншою комерційною метою. Склепіння залу опиралося на центральну колону, яка досі частково проглядається у прохідному коридорі праворуч від каси музею.
Будинок збудовано у другій половині XV ст. З його готичного оздоблення, серед іншого, збереглися вхідний кам'яний портал та арочне склепіння у задній частині коридору.
На другому поверсі на стелі збереглися старі дерев’яні балки віком понад 500 років. Свідченням ренесансної реконструкції будинку золотарем (ювеліром) Даніелем Гальцом є стельова балка 1698 р. з вирізаними ініціалами “DH” і різьбленою чашею (клеймо золотаря), яка знаходиться в підсобній кімнаті на першому поверсі. Під час модернізації будинку в період бароко в другій половині XVIII століття також створили нову арку в передній частині будинку. У ХІХ столітті будівля зазнала модифікацій класицизму. У 1887-1895 роках в будинку проживав учитель місцевої гімназії та письменник Штефан Палцсо (1826-1895).
У вітрині в коридорі представлені зразки слюсарної роботи — дверні замки та колодки (XVIII - ХІХ ст.). З протилежного боку експонуються ковальські роботи різних епох: готичні двері з вигнутими арками, грати на вікна в стилі рококо, класична вивіска миловарника 3-ї третини XVIII ст. тощо.
Далі виставлені спишські скрині XVII -ХІХ ст., прикрашені різьбленням, розписом та інкрустацією. Найдавніша з них виготовлена в другій третині XVII ст., прикрашена різьбленим декором, намальованими фігурами жінок із квітами та написом німецькою мовою: «Все залежить від Божого благословення». Не менш цікавими є скриня, прикрашена розписом із зображенням екзотичних пальм або арочна металева скриня. Скрині були попередниками шаф. Вони у якості легких, мобільних меблів, зручних для зберігання речей, залишалися популярними до ХІХ ст., а в сільській місцевості — до середини ХХ ст.
