7. Доктор Войтех Александр

Fotografia MUDr. Vojtecha Alexandra

Експозиція ознайомлює з життям та творчістю доктора медицини. Войтеха Александра (1857 – 1916), уродженця Кержмарку, лікаря, першого рентгенолога на території сучасної Словаччини, першого доцента і професора рентгенології в Угорщині та засновника наукового відділу радіології. Він інтенсивно досліджував вплив рентгенівського випромінювання в процесі лікування та навіть особисто зустрічався з В. К. Рентгеном.

Röntgenový prístroj Röntgenový článok žiarič röntgenového prístroja.

Завдяки фінансовій підтримці Спішського Товариства лікарів і фармацевтів доктор Войтех у 1896 році першим в Словаччині придбав рентгенівський апарат у компанії Reiniger-Gebbert & Schall з Ерлангена (Німеччина), на якому робив перші знімки. Спочатку він фотографував рослини і тварин, пізніше – людей. У 1906 році він зробив перше пластичне рентгенівське зображення, заклавши тим самим основи пластичної рентгенографії. За результатами своїх наукових досліджень Александр опублікував понад 100 фахових публікацій.

Plastická röntgenová snímka ruky, ktorú vyhotovil Dr. Vojtech Alexander.

В Кежмарку доктор працював лікарем-хірургом, брав активну участь у подіях міста. З його ініціативи була здійснена електрифікація та проведено каналізацію в місті. Він заснував Кежмарське товариство “Прикрась місто”, яке займалося залісненням околиць міста.

Войтех Александр помер 15 січня 1916 року в Будапешті. Його тіло перевезли до Кежмарку, де поховали на місцевому історичному цвинтарі поруч з родиною. Завдяки йому, хоч і після його смерті, в Кежмарку в будівлі колишнього готелю Meese було створено лікарню, названу іменем Доктора медицини Войтеха Александра.

В експозиції життя і діяльність Александра Войтеха висвітлюють фото-документальні матеріали. Найцінніший експонат — його рентгенівський апарат, єдиний збережений екземпляр у Словаччині. Перші рентгенівські знімки у 1988 році Міністерство культури Словацької Республіки проголосило пам’яткою національної культури. Частина з них знаходиться в колекційному фонді музею.


 

Webmaster: Drakomir