Кежмарський замок було побудовано в 1463-1465 роках. Він відноситься до типу міських замків. На його місці з середини ХІІІ ст. стояв виконаний в пізньороманському стилі костел св. Алжбети, який територіально належав до поселення саксонських колоністів. Саме з ним пов’язана найдавніша письмова згадка про Кежмарок від 1251 року. Нині залишки фундаменту костелу можна побачити на подвір’ї музею.
Замок змінив кількох власників, які сприяли його архітектурному та історичному розвитку. У колишній Верхній Угорщині він вважався одним із найкрасивіших витворів архітектури Відродження. Згідно з літописами, замок мав рів, подвійні мури по периметру, п’ять оборонних веж і фонтан в центрі подвір’я. Особливої краси споруді додавали аркадний коридор, що сполучав будівлі між собою, та зали, склепіння яких були прикрашені ліпниною та настінними розписами з сюжетами угорської та античної історії.
![]() |
![]() |
Спочатку замок мав захищати місто від ворогів, однак його власники часто воювали і проти вільного населення королівського міста Кежмарок. Останні власники з роду Текелі, представники найвищої угорської шляхти, вважали кежмарців своїми підданими. Це призводило до збройних сутичок. Суперечки закінчилися в 1702 році, коли жителі Кежмарку викупили замок у короля Леопольда І. Відтоді будівлю використовували для різних цілей. Тут були зерносховища, вишивальний цех, склади, народне училище, гуртожиток або казарми. Замок постраждав від кількох пожеж, остання сталася у 1901 р. Капітальний ремонт будівлі було розпочато лише у 1962 р., а завершено у 1985 р. Останній ремонт проводився у 2018 р.
Музей у замку було урочисто відкрито 31 травня 1931 р. Його засновником був д.м.н. Оскар Селені, якому присвятили меморіальну дошку, розміщену при вході до музею за головною брамою.